Застава – це не пов'язаний із обмеженням свободи особи, запобіжний захід, який містить ознаки як самостійного (окремого) так і альтернативного запобіжного заходу, зокрема, як альтернатива триманню під вартою.
Загальні положення застосування застави
- Юридична підстава - ухвала слідчого судді, суду про: застосування запобіжного заходу у вигляді застави; застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави як альтернативи тримання під вартою; зміна запобіжного заходу з особистого зобов’язання, особистої поруки, домашнього арешту або тримання під вартою на заставу як наслідок невиконання умов застосування більш м’якого або жорсткого запобіжного заходу.
- Фактична підстава - наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
За умови, якщо застава призначається як окремий запобіжний захід, підозрюваний, обвинувачений не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати підтверджуючий сплату документ.
Якщо ж застава призначається як альтернатива запобіжного заходу, КПК зобов’язує слідчого суддю, суд встановити розмір застави, сплата якої тягне за собою негайне звільнення з-під варти і саме з цього часу, підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави (ч.4 ст.202 КПК України).
Проте КПК України передбачено ряд винятків, коли слідчому судді, суду згідно ч.4 ст.183 КПК України надається право, не визначати розмір застави, щодо злочинів, вчинених із застосуванням насильства або погрозою його застосування; злочинів, які спричинили загибель людини; або якщо у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений особою та у кримінальному провадженні щодо чітко визначених злочинів проти: основ національної безпеки, громадської безпеки, встановленого порядку несення військової служби (передбачених статтями 109 - 114-2, 258 - 258-6, 260, 261, 402 - 405, 407, 408, 429, 437 - 442 Кримінального кодексу України).
Розрахунок розміру застави підозрюваного, обвинуваченого
Адвокат зазначає, що до визначення розміру застави прикута особлива увага, адже застосування застави несе не тільки психологічний тиск на особу, до якої застосовується даний вид запобіжних заходів, але й загрозу майнової втрати.
Тому, відповідно до КПК України, розмір застави формується, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, сімейний та майновий стан підозрюваного, обвинуваченого, інші дані про його особу та ризики, які передбачені ст. 177 КПК України. Таким чином, розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків, не може бути завідомо непомірним для нього. Тобто ключовим моментом в даному випадку є співмірність тяжкості злочину та реальної фінансової можливості особи.
Загальна сума застави прямо залежить від виду тяжкості злочину. Кримінальним процесуальним кодексом України встановлені певні межі:
- щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Проте, кримінальним процесуальним законом передбачено, що розмір застави може перевищувати максимальну межу, за умови, що визначена КПК України застава не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків.
За значение не узгоджується із статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, адже суворість передбаченого покарання само собою не може бути виправданням запобіжного ув’язнення, а система обов’язкового запобіжного ув’язнення (як і внесення надмірно завищеної застави) несумісна з п. 3 ст. 5 Конвенції.
Тому, за таких обставин, слідчий суддя, суд зобов’язані своєю ухвалою вмотивувати, чому визначений розмір застави є помірним/непомірним, або ж про недоцільність його застосування, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення.
Застава не є покаранням за вчинене діяння, а є лише превентивним заходом, мета якого полягає в забезпеченні виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених слідчим суддею, судом процесуальних обов’язків.
Послуги адвоката допоможуть у побудові алгоритмів захисту пов’язаних із спростуванням фактичних підстав для обрання даного виду запобіжного заходу та їх належного обґрунтування під час судового розгляду.
