Наразі наша країна переживає низку економічних потрясінь. І від того, як запобігти незаконному звільненню залежить не лише соціальне становище кожного окремого громадянина, але і країни в цілому. На сьогоднішній день збереження роботи стає одним з найбільш ключових питань, що непокоїть багатьох людей. Згідно з Конституцією України, кожен її громадянин має повне право на захист від неправомірного звільнення з робочої посади, котру він займає. Всі приписи можна знайти в Кодексі законів про працю України. В них йде мова про гарантії з боку держави для всіх працездатних громадян у визначеному правовому колі при звільненні без обґрунтованого рішення щодо цього. Крім того, збірка законів також гарантує сприяння в правовому полі щодо необґрунтованих відмов у прийнятті на роботу та всіляко сприяє її збереженню.
Незаконне звільнення з роботи – на чому базується сприяння держави в праві людини на працю?
Є декілька основних пунктів, які характеризують правову допомогу держави у вирішенні робочих питань та процедурі звільнення працівника зі своєї посади. Варто розглянути кожен з них детально.
- Коли мова йде про звільнення працівника з ініціативи роботодавця, то таке рішення може бути присутнє лише при певних умовах. Таким чином, підстави для звільнення можуть бути наступними:
- при систематичному порушенні робочих правил та невиконанні роботи працівником згідно з трудовою умовою;
- при зафіксованому прогулі працівника, що складає понад 3 години протягом одного робочого дня без попередження;
- при появі на робочому місці в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння;
- якщо є факт розкрадання майна роботодавця;
- при скороченні штату працівників;
- якщо кваліфікація працівника не відповідає посаді, яку він займає;
- при поновленні на роботі попереднього працівника (наприклад, після декретної відпустки);
- якщо є факт втрати довіри роботодавця до працівника;
- при вчиненні аморальної дії;
- якщо працівник підпорядковується родичу тощо.
- Дуже важливо дотриматися правил процедури звільнення. Якщо має місце розірвання трудового договору з ініціативи власника по економічним причинам, дуже важливо довести до відома державної служби зайнятості про скорочення працівників, яке планується. Крім того, працедавець зобов’язаний попередити таких працівників про звільнення завчасно - не пізніше, ніж за 2 місяці до дати звільнення.
При скороченні звільнити працівника можна також на умовах неможливості переводу на іншу роботу та лише за його згодою. При цьому сам робітник має право на отримання вихідної допомоги від роботодавця. Дане правило діє також для працівників, котрих звільнили з посади за невідповідністю або при поновленні попереднього робітника.
В тому випадку, якщо звільнення працівника обумовлене дисциплінарним характером, то такий робітник має право на певні гарантії. Так, при прогулі чи невиконанні службових обов’язків звільнення можливе лише за умови роз’яснення причини такого рішення. Тож замість вивільнення з посади можливе дисциплінарне стягнення.
- В робочій практиці мають місце обставини, коли звільнення неприпустиме. До таких обставин можна віднести невихід робітника на роботу у період його тимчасової непрацездатності (хвороби, декретної відпустки тощо), а також в період, коли працівник перебуває у відпустці. Однак, дане правило не поширюється на ситуації, коли має місце повна ліквідація організації чи підприємства.
- Згідно українського законодавства, є деякі категорії осіб, котрі мають можливість користуватися додатковим захистом від звільнення з робочої посади. Так, при рівних умовах продуктивності праці та кваліфікації перевагу у роботі мають наступні категорії людей:
- учасники-члени профспілок, коли для розірвання з ними трудового договору необхідне погодження з виборними органами профспілки;
- вагітні жінки, матері з дітьми до 3-х років, а також одинокі матері з дітьми до 14 років, розірвання трудових договорів з якими допускається лише при повній ліквідації організації;
- неповнолітні працівники, звільнити котрих можна лише з наступною допомогою у працевлаштуванні.
- Поновитись на втраченій роботі можна також за допомогою судового рішення. Коли мова йде про незаконне звільнення, то мається на увазі не лише звільнення працівника без законної для того підстави, але також порушення самого порядку звільнення. Коли працівник отримує копію наказу про звільнення, він має право впродовж місячного терміну оскаржити це у суді. Цивільний процесуальний кодекс України дозволяє розглядати подібні справи у спрощеному порядку. Якщо суд поновлює людину на посаді, то також зобов’язує працедавця виплатити працівникові середню місячну заробітню плату за весь час його вимушеного прогулу. Саме рішення про відновлення працівника на посаді підлягає негайному його виконанню.
