Досить часто у повсякденному житті виникають випадки, коли під час приватизації квартири, будинку або іншого майна, при даруванні або успадкуванні його громадяни дізнаються про накладений на нього арешт. Арешт на майно (або кошти) накладається зазвичай виконавцем (наприклад, банком), аби забезпечити дотримання відповідного судового рішення, наприклад, як вжиття запобіжних заходів у судовому порядку. Тобто арешт проявляється у обмеженні права власності на те чи інше майно, а також на право розпоряджатися ним або користуватися. Також обмежувальні заходи можуть застосовуватися нотаріусом при укладенні договорів (іпотека, договір застави, довічне утримання тощо). Зняти арешт з майна – досить кропітка робота, але здійсненна. Як це правильно зробити в правовому полі – ви дізнаєтеся нижче.

Накладання арешту майна боржника – в яких випадках може бути зняте відповідне рішення

Арешт майна у судовому порядку покладається на органи державної виконавчої служби або ж приватних виконавців. Під час виконання відповідних рішень дані органи вчиняють примусові заходи щодо арешту майна (рухомого і нерухомого), а також на кошти боржника. Арешт накладається з прийняттям наступних постанов та винесенням рішень:

  • постанова, що накладає арешт на кошти боржника, що знаходяться на банківських рахунках;
  • рішення про арешт майна;
  • постанова про опис арештованого майна боржника.

Для того, щоб зняти арешт з нерухомого майна та коштів боржника, повинні бути виконані відповідні умови. Так, безпосередньо сам виконавець може відмінити рішення, але тільки в наступних випадках:

  • при закінченні строку дії виконавчого провадження;
  • у випадку, коли мають місце порушення щодо умов і безпосередньо самої процедури накладення арешту;
  • при встановленні недоцільності або неможливості подальшої реалізації арештованого майна.

Проте існують і інші умови, які є підставою для зняття арешту майна у виконавчому провадженні. Здійснюються вони на підставі відповідного закону України «Про виконавче провадження» і містять наступні пункти:

  1. При отриманні офіційного документу стосовно того, що у відповідності до закону неможливо здійснювати стягнення на кошти з рахунку боржника, або ж якщо кошти на рахунку мають спеціальний режим використання.
  2. Якщо на рахунок виконавчого органу надійшли кошти у сумі боргу від боржника, що автоматично закриває цей борг і звільняє майно від арешту. Сума надходження при цьому має містити не лише сам борг, а також суму стягнення виконавчого збору, витрати на виконавче провадження, штрафи, що були накладені на боржника.
  3. При отриманні виконавцем відповідних документів, що підтверджують повний розрахунок за майно на електронних торгах.
  4. При наявності письмового експертного висновку щодо оцінки майна, якщо у висновку йдеться про невідповідність майна боргу або ж недоцільність для виконавчого органу в його реалізації.
  5. Якщо стягувач у 10-денний строк не залишив письмової заяви виконавцю щодо бажання подальшої арештованого майна боржника.
  6. При відповідному судовому рішенні щодо скасування виконавцем його зобов’язань стосовно арештованого майна.
  7. При погашенні всього боргу та сплаті періодичних платежів боржником.
  8. Якщо надійшла інформація, що на одному або декількох рахунках боржника наявна достатня сума для погашення існуючого боргу.

В усіх інших випадках необхідно звертатися до суду для зняття арешту з майна боржника.

Процедура зняття арешту з майна та алгоритм дій боржника у правовому полі

Перш за все, якщо ви тільки-но дізналися про накладення арешту на ваше майно, вам необхідно звернутися у відповідні органи для отримання витягу з єдиного реєстру заборони відчуження нерухомого майна. Для цього в даному витязі має бути вказано, який саме документ став підставою для арешту. З відповідним документом можна звернутися до нотаріуса, а після цього скласти заяву про зняття арешту з майна. Для оскарження даного рішення можна звернутися до вищого керівництва Державної виконавчої служби. Якщо ж ви отримали відмову у своїй справі, або ж виконавчий орган ніяк на неї не відреагував, ви маєте повне право звернутися з позовом до суду.

При зверненні до судових органів необхідно разом із заявою надати додаткові документи:

  • квитанція про сплату судового збору;
  • копії паспорта та ідентифікаційного коду позовника;
  • копія підтвердження обставин щодо арешту майна позовника;
  • документ, що підтверджують звернення позовником до виконавчих органів;
  • копії документів, що надають привід для зняття арешту з майна.

Після того, як суд винесе рішення щодо звільнення майна з-під арешту, такий арешт має знятися з наступного дня від дня набуття чинності даного рішення, а всі відомості стосовно боржника вилучаються з Єдиного державного реєстру боржників та реєстру обтяжень.